День пам’яті жертв голодомору

У 1932 –1933 рр. українці пережили найжахливішу трагедію у своїй історії –  голодомор. Найголовнішим було те, що його можна було уникнути. Сам Сталін заявляв: «Ніхто не може заперечити того, що загальний урожай зерна в 1932 р. перевищував 1931р.» Врожай 1932 р. лише на 12% був меншим середнього показника 1926—1930 рр. Таким чином, продовольства вистачало. Однак держава систематично конфісковувала більшу його частину. Крім того, Сталін підняв план заготівлі зерна у 1932 р. майже на 44%. Це рішення й та жорстокість, із якою режим виконував його накази, прирекли мільйони людей на смерть від голоду, який можна назвати не інакше як штучним.

Сталінське керівництво, організувавши штучний голодомор, переслідувало подвійну мету: покарати селянство за опір колективізації та ослабити українське село як соціальну базу національно-визвольного руху. Прямі втрати від голодомору 1933 р. становлять від 3 до 3,5 млн. осіб. Повні втрати (з урахуванням зниження народжуваності) від 4,3 до 5 млн.

У листопаді 2006 р. Верховна Ради України ухвалила Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», в якому Голодомор «визнається актом геноциду Українського народу…як наслідок…зумисних дій тоталітарного репресивного сталінського режиму, спрямованих на масове знищення частини українського та інших народів колишнього СРСР».

Ця трагедія залишила глибокий слід у психології людей. У їхніх душах надовго поселився страх, а страх перед владою – невід’ємна ознака тоталітарного режиму.

Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошена Днем пам’яті жертв голодомору.

Пам’ятаємо, сумуємо…

День пам’яті жертв голодомору

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>